Сьогодні вся Україна відзначає День української мови та писемності. Святкується щорічно 9 листопада. В цей день всі свідомі українці повинні спілкуватися українською мовою. Не залежно від того в якому середовищі ви перебуваєте. Чи просто розмовляєте з друзями чи спілкуєтесь в інтернеті.
Ви мабуть знаєте що демократія поділяється на два види: представницька та пряма (або безпосередня). Представницька це те що ми маємо зараз — обираємо депутатів (представників) і вони далі голосують, в теорії представляючи наші інтереси. Пряма це коли кожна людина щодо будь-якого закону голосує сама за себе.
Пряма демократія мені більше імпонує через те що мій голос стане щось важити, ніхто не зможе мене купити, я не зміню в один момент свої політичні вподобання кардинально. Я зможу реально впливати на те що відбувається в країні. Пряма демократія завдяки інтернету та сучасним технологіям як цифровий підпис може бути реалізована, хоча тривалий час до цього годі й було думати про це.
Додали обіцянки. От, сторінка політика. (Там є вкладка обіцянки). От сторінка обіцянки. Як я раніше писав, обіцянки беремо із сайту Владометр.
Плани на найближче майбутнє:
Майже завершено розробку віджета, який буде вбудовуватися у сторінку новин і показуватиме деталі діаграми із даними по голосуванню. Десь на цьому тижні буде готово.
Невдовзі буде статус у законопроекту, за ним можна буде слідкувати(підписатися).
І багато іншого )
Стан справ:
Зараз на сайт заходе 30-35 унікальних користувачів в день. За останній місяць було 600 чоловік, із них нових трошки менше ніж 60%. В основному народ шукає законопроекти. Тому будемо рухатися в тому напрямку.
Колись створював тему, що працюю над політичним сайтом. От нещодавно запустиили пре-пре-альфу :) Відкрита Рада
Зараз є депутати голосування, відвідуваність Ради
Найближчим часом будуть обіцянки і нормальна сторінка «всі голосування». В майбутньому буде обговорення запитів і законопроектів.
Контенту мало. Зараз шукаємо волонтерів, хто буде додавати інфу
Вчора я намагався купити квитки в Крим, на поїзд Ковель – Сімферополь. Купував їх на сайті www.e-kvytok.com.ua , де можна купити квиток на будь-який поїзд української залізниці.
Як відомо квитки купуються за 45 днів до відправлення поїзду. Ось я подумав що день то настає опівночі (00:00) от і дочекався дванадцятої і почав “штурмувати” сайт. Але квитків ще не було. Значить білети на сайті будуть коли відкриється каса на залізничному вокзалі.
Дуже важко стояти осторонь того що діється в країні, особливо коли крадії, вбивці та злочинці планують найближчим часом вбити цілу ІТ галузь.
Репост дуже важливого допису автора developers.org.ua:
Благодаря вокруг нового НК мы наконец задумались, а что же происходит с деньгами, которое собирает государство в виде налогов с работающего населения и бизнеса. В теории все просто — решает за эти деньги “общегосударственные” задачи: инфраструктура, защита граждан и собственности, социальная защита и т.д.
Не только. Как чуть ли не , значительная часть этих денег успешно прилипает к рукам в процессе перераспределения. И доказательств вроде бы хватает, да что толку?
Отдельные несознательные элементы призывают нас не платить налоги этой “злочинній владі”, работать в черную. Ну да, наши чиновники именно к этому нас всех и подталкивают.
Кому нужно государство с законопослушными гражданами? Что оно
кому-нибудь даст? Но достаточно издать законы, которые невозможно выполнять,
претворять в жизнь, объективно трактовать, — и вы создаете государство
нарушителей законов и наживаетесь на вине.
Цитата из мега-популярной в Штатах книги “Атлант расправил плечи”. Ее автор, Алиса Розенбаум (Айн Ренд) жила в Санкт-Петербурге в начале 20-х годов 20 века и многие цитаты явно взяты из уст “новой власти рабочих и крестьян”. Но вернемся к Украине.
Не надо себя обманывать. Невозможно бороться с государством нарушая его же законы. Если так “колбасит” от неэффективной работы чиновников и государства нужно меняться и приспосабливаться самому или менять систему. Первое неприятно, второе непросто. Да, хороший совет “начинать с себя”, но есть такая поговорка: “нельзя перепрыгнуть ручей сделав первый маленький шаг”. Системные проблемы Украины заплатками не решаются.
Может быть права была Ренд, которая в книге нашла единственный рецепт борьбы — пассивное непротивление и “уход” из системы. На языке сегодняшнего дня — эмиграция в Канаду, Штаты, Европу, Эстонию, Австралию. Бизнес-эмиграция на Кипр, Бейлис и штат Делавер не решает главной проблемы — все ваши активы по прежнему находятся в стране, где ваши права — фикция.
Возможно, лучшее, что может сделать сегодняшняя власть — запретить экспорт ИТ услуг как таковой. Иногда пациента милосерднее убить сразу.
В даній статті я розповім Вам про те, як ця країна зуміла все своє державне управління перевести в одинички та нулики, що їх до цього привело та які переваги мають естонці в порівнянні, допустимо, з нами.
Згоден з вами в тому, що викликати на допит блогера – це останнє, чим повинна займатися СБУ. Думаю, у Служби Безпеки є інші важливі проблеми, — написав Президент України в своїй відповіді блогерам. – І маю вам сказати – я задоволений тим, як СБУ ламає корупцію, як багато зроблено за відносно короткий час у боротьбі з наркомафією. Але трапляються і такі перегини як, наприклад, історія з блогером. Думаю, що наша з вами позиція із цього приводу допоможе керівництву СБУ відкоригувати стиль своєї роботи.
Я, чесно кажучи, радий, що в країні є такі активні і сміливі хлопці, які дуже швидко реагують на помилки влади. Я завжди говорив – погана не та влада, яка помиляється.( Не помиляється, як відомо, той, хто нічого не робить.) Погана та влада, яка не виправляє своїх помилок, не реагує на сигнали суспільства.
Буду відвертий – ваші приколи щодо «викличте мене на допит в СБУ» викликали у мене гірку усмішку. От куди вам не слід прагнути потрапити, хлопці, так це на допити. Ви молоді, талановиті, стильні. Вам треба цікавою справою займатися. Чи є у вас така справа? Чи знайшли ви себе в житті, в своїй професії – ось про це я хотів би з вами поговорити – і допомогти, якщо потрібно. Країні потрібні активні, сміливі молоді люди. І владі вони потрібні в першу чергу. Отже я простягаю вам руку – давайте зустрінемося.